Blog

Your blog category

Мій історія починається 10 років тому. Я тоді був студентом університету, і в один спекотний день я вирішив зіграти жарт зі своїм одногрупником. Цей жарт був сподівано дуже спекотним, але я навіть не уявляв, які наслідки він матиме. Коли мій одногрупник заходив у аудиторію на лекцію, я підкинув йому на стіл маленьку листівку з написом “Ти сьогодні відрахований”. Я думав, що він розгубиться або начепуриться, але він підняв карандаш і написав щось на зворотному боці листівки. Потім випалив її та повернув мені. Я відчув паніку, коли прочитав слова на зворотному боці: “Тебе теж чекає сюрприз.” Це було дуже дивно, але я подумав, що це просто його спроба відплатити. Але коли я вийшов з лекції, все сталося. Мої одногрупники розташували великий банер з написом “Вітаємо з весіллям!” Я ставкила зараз! Що це за жарт такий? Де вони взяли цей банер? Я відчував, що це зовсім не жарт. Усі реготалися, сміялися, приймали мене в руки. Я збито усміхався, але всередині чув, що щось пішло не так. Я не розумів, як це могло статися. І тоді я побачив її. Вона стояла у важкому шоку. Моя дівчина. Чітко бачив, як вона стрімко випадає з рук. Мій жах прибирався в мене. Я не міг знайти слів, спробувати пояснити. Я просто дивився на неї, почуваючи, як усяка крапелька її довіри до мене випаровується. Мій життєвий капітал спалахнув перед моїми очима.

by

Мій історія починається 10 років тому. Я тоді був студентом університету, і в один спекотний день я вирішив зіграти жарт зі своїм одногрупником. Цей жарт був сподівано дуже спекотним, але я навіть не уявляв, які наслідки він матиме. Коли мій одногрупник заходив у аудиторію на лекцію, я підкинув йому на стіл маленьку листівку з написом … Read more

Було сонячною давньою весняною неділею, коли я вирішив зробити собі приємне. Купивши велику порцію попкорну, я сів у крісло перед телевізором, готовий дивитися свій улюблений серіал. Але тоді сталось щось дивне, що повністю змінило моє життя. Зазвичай я не вірю в надприродні явища або магію, але те, що сталося в той день, перетнуло всі мої уявлення про реальність. Я почув, як щось зашепотіло мені на вухо: “Поглянь під диван”. Мені стало дивно і трохи навіть страшно, але я вирішив перевірити. Підійшовши до дивана і нахилившись, я відчув чогось холодного на дотик. Витягнувши руку, я виявив там старий пилосос. Це було дивно, адже я не пригадую, щоб коли-небудь там залишався старий пилосос. Але тоді я побачив ще щось. В кутку поміж пилососом та стіною була маленька коробка. Я її витяг і відчув запах старої старовини. Відкривши коробку, я виявив там старий фотоапарат. На ньому було написано “Збережи моменти, які ти ніколи не хочеш забути”. Мені стало дивно, де цей фотоапарат міг з’явитися, але я вирішив його перевірити. Натиснувши на кнопку, я почув якийсь стукіт, а потім відчув щось незвичне. Спочатку я побачив лише мить, але тоді все ожило. Почалася презентація найяскравіших моментів мого життя. Я бачив свої перші кроки, поцілунок і важливі події, які мені дуже запам’ятовуються. Захоплений цими спогадами, я не помітив, як зникла недоїдена порція попкорну. Але найцікавіше було наступне — фотоапарат зупинився на незнайомому для мене знімку. На фотографії була жінка, яка тримала в руках фотоапарат, який схожий на той, що я знайшов під диваном. В її очах була така ж вражаюча дивина, яку я відчував у цей момент. Хто вона? Чому фотоапарат звела мене саме до цього знімку? Запитання не давали мені спокою, але відповідей так і не було. Я вирішив дізнатися правду і продовжити детектив, який розпочався у мене під диваном.

by

Було сонячною давньою весняною неділею, коли я вирішив зробити собі приємне. Купивши велику порцію попкорну, я сів у крісло перед телевізором, готовий дивитися свій улюблений серіал. Але тоді сталось щось дивне, що повністю змінило моє життя. Зазвичай я не вірю в надприродні явища або магію, але те, що сталося в той день, перетнуло всі мої … Read more

Відкрив очі і побачив лице своєї сестри. Її очі були наповнені страхом, а вуста тремтіли від хвилювання. Я миттєво зрозумів, що щось пішло не так. Когда я покинув нашу маленьку українську дівчинку на школу та поспішив до фронту, я чекав відповідного ризику. Проте, навіть у своїх найгірших кошмарах, не уявляв подібного моменту. Вона просто сиділа там, у тій посередині гарнізону училища, мовчки плакала і не могла відкрити рота. І оніміла… Так, я живу з відчуттям своєї вразливості проти різкої реальності. Жертвуючи ради кожного, хто мене оточує. Шлях до перемоги — це шлях тривожний і сповнений війни, і кожному доводиться долати свої бар’єри. І ось тепер я стояв тут, безсиллям, перед горем і страхом, який навіть мій рівень відчуженості не міг перебороти.

by

Відкрив очі і побачив лице своєї сестри. Її очі були наповнені страхом, а вуста тремтіли від хвилювання. Я миттєво зрозумів, що щось пішло не так. Когда я покинув нашу маленьку українську дівчинку на школу та поспішив до фронту, я чекав відповідного ризику. Проте, навіть у своїх найгірших кошмарах, не уявляв подібного моменту. Вона просто сиділа … Read more

Було тихо. Надто тихо для центру міста, яке завжди було наповненим шумом і гамом. Я стояв на вулиці, спостерігаючи за падінням сутінків, коли раптом почув гучний вибух. Моє серце зупинилося. Швидко обернувшись, я побачив, як будівля поряд зі мною буквально розтрощилася на шматки. Таке враження, ніби хтось втратив контроль над ситуацією. Плинув густий дим, який несли вітер, заливаючи вулиці акуратним шаром пилу. Люди почали панікувати, втікаючи усіма напрямками. Захопивши дихання, я побіг у бік, звідки відбулася експлозія, не зупиняючись навіть на миття. Мої думки були лише про те, як допомогти тим, хто опинився у центрі цього жаху. Час на такі роздуми був мінімальним. За кілька блоків вдалося знайти дівчинку, що плакала у метро. Вона була заплутана, напугана і беззахисна. Мій роботу було не тільки допомогти їй вибратися з цього бунту, а й заспокоїти її.

by

Було тихо. Надто тихо для центру міста, яке завжди було наповненим шумом і гамом. Я стояв на вулиці, спостерігаючи за падінням сутінків, коли раптом почув гучний вибух. Моє серце зупинилося. Швидко обернувшись, я побачив, як будівля поряд зі мною буквально розтрощилася на шматки. Таке враження, ніби хтось втратив контроль над ситуацією. Плинув густий дим, який … Read more

Я завжди відчувала, що життя обдурює мене. Ранок міг початися весело і безтурботно, а за кілька годин все перетворювалося на справжній квест. Навіть тоді, коли ми вирішили влаштувати вечірку в офісі святкування дня народження начальника. Все почалося безтурботно, усі сміялись і танцювали, не зважаючи на пізню годину. Але коли двері офісу раптово розкинулися, я замерла. Там, у дверях, стояв… сам начальник. Його очі були настільки серйозні, що я відчула, як кров збросила до ніг. “Що тут відбувається?” – різким голосом промовив він. На весь офіс затихли всі голоси, а моє серце зачало битися так швидко, що мені хотілося втекти. Але я стояла на місці, збираючи останні залишки мужності. І тут він вирішив визначити винних, вказавши пальцем на мене. Мої колеги почали обговорювати щось потихеньку, але він зупинив їх рухом руки. “Ти! Я хочу поговорити з тобою на окрему тему”, – суворо сказав він, і мені знову стало не по собі. Задрожавши, я пішла за ним у його кабінет, думаючи уже про те, як я точно втекла до кінця дня. Він зачинив двері і спробував викласти мені свою позицію, але я не могла припинити думати про те, як мені це все фінішувати.

by

Я завжди відчувала, що життя обдурює мене. Ранок міг початися весело і безтурботно, а за кілька годин все перетворювалося на справжній квест. Навіть тоді, коли ми вирішили влаштувати вечірку в офісі святкування дня народження начальника. Все почалося безтурботно, усі сміялись і танцювали, не зважаючи на пізню годину. Але коли двері офісу раптово розкинулися, я замерла. … Read more

Моя найкраща подруга завжди здавалося, мала все, про що я тільки можу мріяти: краса, успіх у роботі, популярність серед чоловіків. Але одного разу все змінилося. Було холодне зимове вечірнє, коли я вирішила заскочити до неї в гості. Чоловік давався з кінцями, і я вирішила подивитися, як вона справляється без нього. Проте, відкривши двері її квартири, я побачила щось, що повністю відкрило мені очі. У кварталі захмарно пахло алкоголем. Вони обоє насправді були п’яні. Мій чоловік з практично голим торсом. Але найбільший удар по голові став прийти від мого дружини. Вона стояла перед ним з посмішкою на обличчі. І я розуміла, що вона не просто п’яна, вона зіграла мене. А ще більш шокуюче було те, що вони вдвох взяли мене до прикидання. Кінець першої частини історії. Які будуть подальші розвитки? Що сталося насправді?

by

Моя найкраща подруга завжди здавалося, мала все, про що я тільки можу мріяти: краса, успіх у роботі, популярність серед чоловіків. Але одного разу все змінилося. Було холодне зимове вечірнє, коли я вирішила заскочити до неї в гості. Чоловік давався з кінцями, і я вирішила подивитися, як вона справляється без нього. Проте, відкривши двері її квартири, … Read more

Мій життєвий шлях змінився безповоротно відтоді, як війна прийшла до нашого міста. Усе почалося з того, що я вирішив приєднатися до армії, щоб захищати свою рідну землю від окупантів. Ніхто не зміг мене зупинити, навіть моя родина, яка плакала, прощаючись зі мною.

by

Мій життєвий шлях змінився безповоротно відтоді, як війна прийшла до нашого міста. Усе почалося з того, що я вирішив приєднатися до армії, щоб захищати свою рідну землю від окупантів. Ніхто не зміг мене зупинити, навіть моя родина, яка плакала, прощаючись зі мною.Коли ми перетнули кордон, наші серця билися одним ритмом – ритмом мужності і віри … Read more

Судячи з того, що відбувається навколо мене, кожна мить може бути моєю останньою. Шум вибухів, криків і диму наповнює моє серце страхом, але я не можу залишити своїх близьких. Мені дорогі мої рідні, мій дім і моя країна, і я готовий захищати їх до кінця. Зазирнувши за куточок будинку, я побачив, як неподалік від мене солдати української армії борються за свободу. Їхні очі вражені від втоми, але в них є непохитна воля перемогти. Я відчуваю себе частинкою цієї єдиної душі, що вистоїла перед ворогом. “Браття! Об’єднаними ми непереможні!” – прозвучало заклик сержанта, і я відчув, як моє серце заповнилося пишністю. Ми не можемо програти, бо наша місія важлива. Ми захищаємо не лише себе, але і тих, хто не може самостійно відстояти свою свободу. З залишенням моїх спостережень позаду, я крокую на передову, де вже чекають мої товариші. Лиця кожного з них відбиті війною, але в очах є віра в перемогу. Ми – єдина сім’я, з’єднана однією метою.

by

Судячи з того, що відбувається навколо мене, кожна мить може бути моєю останньою. Шум вибухів, криків і диму наповнює моє серце страхом, але я не можу залишити своїх близьких. Мені дорогі мої рідні, мій дім і моя країна, і я готовий захищати їх до кінця. Зазирнувши за куточок будинку, я побачив, як неподалік від мене … Read more

Вже з дитинства мене завжди приваблювали дикі тварини. Мріяв про те, як вони блукають в лісі, шукають їжу та відверто ведуть своє життя, ніби не помічаючи нашої цивілізації. І ось одного квітня я вирішив здійснити свою мрію — стати “дружиною” вовка. Я вирушив до лісу після заходу сонця та приховався під кущем, чекаючи на свого майбутнього друга. І ось він з’явився: величезний, маєтний вовк, який спостерігав за мене зі своїми хитрими очима. Він підійшов поближче, виявивши мене в його території. З переляку я аж скрикнув, але вовк не навіть не дивився в мою сторону. Він сів біля мене та почав лизати мої руки, що було як відчуття прощення та захисту від найнебезпечніших ворогів. Ця мить була магічною, і я відчував, як наші душі поручаються. Так почалась моя дивовижна подорож з вовком. Я вчився його мові, йому вдалося спокійно жити в нашому світі. Наше спілкування було безмежним і глибоким, я розумів його навіть без слів. Ми допомагали один одному виживати та радіти життю. Але одного разу вовка знайшли мисливці, які вирішили його збити заради цінного хутра. Він зумів втекти, але отримав поранення. Я допоміг йому вилікуватися, але ми більше не могли залишатись разом, бо мисливці були настільки небезпечними. Отже, я побачив, як мій друг вирушує в ліс, залишаючи мене самого серед цивілізації. Моє серце розривалося на частини, але я розумів, що це єдиний спосіб вижити. І тільки самотність лишалася мені на згадку про наші діяльні дні.

by

Вже з дитинства мене завжди приваблювали дикі тварини. Мріяв про те, як вони блукають в лісі, шукають їжу та відверто ведуть своє життя, ніби не помічаючи нашої цивілізації. І ось одного квітня я вирішив здійснити свою мрію — стати “дружиною” вовка. Я вирушив до лісу після заходу сонця та приховався під кущем, чекаючи на свого … Read more

Мене звуть Катерина, я студентка зі Львова, і все, що я багато чула про війну на сході України, помістилося у рядках паперу в новинах. Але одного дня все змінилося. Був холодний ранок, коли я вийшла на вулицю і побачила стареньку ледве ступаючу жінку. Її руки тримали згорнутий плащ, який щасливо одягла на себе. Я зупинилася поруч з нею, щоб запитати, чи потрібна допомога. Але тоді вона відкрила свій плащ і я побачила щось, що змусило мене стиснути кулаки від гніву. Жінка обходилася без руки. А як тільки вона побачила, що я дивлюсь на її пусте плече, вона сказала: “Мій син у плену на сході. Він захищає нашу країну, а я… я просто чекаю тут, не знаючи, чи повернеться він коли-небудь”.

by

Мене звуть Катерина, я студентка зі Львова, і все, що я багато чула про війну на сході України, помістилося у рядках паперу в новинах. Але одного дня все змінилося. Був холодний ранок, коли я вийшла на вулицю і побачила стареньку ледве ступаючу жінку. Її руки тримали згорнутий плащ, який щасливо одягла на себе. Я зупинилася … Read more