З моїми друзями ми завжди мріяли подорожувати по всьому світу, але життя розпорядилося інакше. Замість насолодження живими кольорами, я опинився в густому диму паління на війні в Україні. Моя доля змінилася однією сповненою надій миттю.
Все трапилося в один спекотний день. Ми йшли розвідувати сусідський район, коли раптово потрапили під вогонь снайперів. Мої друзі моментально кинулись в укриття, але я застряг під відкритим небом, слухаючи звуки куль, які свистіли біля моєї голови. Моє серце билося так швидко, що я забоявся, що воно вискочить із грудей.
Настав час діяти. Я рухнувся на землю та розмістилий у позі підводника. Я виграю час для своїх друзів. Мимоволі перед очима промайнули моменти з нашого дитинства: перші прогулянки в лісі, перші поцілунки під зірковим небом, перші посвідки на машинах. Що я зараз зробив би за їх посмішку.
І ось, коли я готувався вистрибнути у безпосередню бійню, ледь відчув якийсь дивний тягучка внутрішностей. Я дивно постав у привіт, їм, звісно, не зайшло це. Але саме тоді дивним чином видзвонила мені мама. Просто перевірити, як я. Мова не йшла про те, що я зараз переживаю. Я поринув у спогади про свої пригоди. Потрібно було щось робити.
Зненацька я почув дзвоник у своєму кармані. Мабуть, це мама. “Слава Богу, її номер автопознали передає заряд та забезпечує спокій”, – поміркував собі я.
Минулої ночі відбулось штурм міста. Усю ніч я чув грохіт вибухів та крики поранених. Цілу ніч ми боронили місто в змішаному стані втоми та променюючого адреналіну.
Мій друг Сашко серйозно поранений. Йому допомагаємо стати на ноги – всі для одного, і один за всіх. Важко відчувати себе щасливими у цих умовах. Все що я бажав в цю хвилину – це миру і тиші в моєму краї.
Ми робимо все можливе, щоб забрати поранених з цієї зони бойових дій. Просимо Бога за наступний день. Нам вже болісно довго відчуваються кульми у серці покищо не було жертв. Наступного разу в нас може не бути так щасливого шансу.
Завтра ще один день, сповнений стрілянин та страхів. Наше тіло мите кров’ю. І все ж, ми усі в цьому воєнному аду шукаємо надії. Надії на домівку, на мир та любов.
Наступний ранок було нещасливим. Ми втратили трьох з наших друзів. Ще більше людей отримали поранення. Кінець нашого спокою. Але ми залишилисяразом, банда братів, які міняться своїм життям за ту кустику любові і миру, яка одного дня повернеться.