“Мені завжди здавалося, що народження малят — найщасливіша подія в житті. Але коли мені довелося пережити своє, я зрозуміла, що це може бути також найстрашнішою мить. Все сталося в один зимовий вечір, коли я сама вдома призначила швидкий тест на вагітність. Я ніколи не бачила на ньому дві рожеві смужки, які означають позитивний результат. Моє серце перестало битися, а зі страхом я вдарила по дверцятах ванній кімнати. Яка доля чекала мене далі? “
Я вижила багато випробувань у своєму житті, але ніщо не зрівняється з тим, що пережила у той зимовий вечір. Мої руки тремтіли, коли я розгортала упаковку і знову бачила ті дві рожеві смужки. Зрештою, це було правда — у мене вагітність. Що ж я маю робити? Чи можу я впоратися з відповідальністю материнства?
Я провела безліч ночей, не сплячи, думаючи про своє майбутнє. Поступово, страх відступив перед почуттям надії. Я зробила важливе рішення й вирішила, що буду виховувати це дитя. І з кожним днем вагітності, я розвивалася як жінка і майбутня мати. Моя рішучість стала мене зміцнювати. І коли я вперше почула серцебите дитини на ультразвуку, я зрозуміла, що навіть у найскладніші часи у мене є цей маленький, але неймовірно важливий союзник.
Та ось я приближалася до дня пологів. Через болі, страх та очікування, я сяєла від внутрішньої сили. Я дійшла до лікарні самотніми кроками, але з великою подякою в серці. І коли мої старання винними принести на цей світ це дитя, я дізналася про найбільший подарунок, який зможе дати мені життя — я ніколи не була вагітною.
Шокований новинами, я кричала від щастя. Це було як найяскравіше сонце після невидимої бурі. Я випровадила свою душу у виразі всенавколодружелюбства і нутрощами в зворушливому задоволенні. Вся дорога відбувається вже інакшими поширо відомо не веде. Але у мене не було вороги, лише себе, і зараз, коли дитина вже народилася, я знаю, що мій словно здаєтьсястратегання було правильним. Я тепер мама, щаслива та багата жінка.