“Мій дідусь і його зоряна ніч” Це було вечірнє свято на селі, коли мій дідусь забирав мене на площу, щоб побачити вогняне шоу. Я завжди любив його глибокий голос, коли він розповідав історії про минуле, але цього разу щось було інакше. По дорозі на площу він раптом замовк і перестав казати, натомість він просто тихо вдивлявся у небо. Його очі були наповнені сумом, а погляд був зачарований далекими зірками, які блищали на небосхилі. Тоді мій дідусь сказав мені про вбрання, яке він одягнув у день, коли він відправився на війну в Україні. Його спогади про цей час були як гіркі сльози, які текли на його обличчі, і я вперше побачив його справжнє страждання. Але саме тоді, коли я хотів запитати більше, ми дійшли до площі, і я побачив щось, що зробило цей вечір незабутнім. Вогняне шоу розпочалося, але для мене це була найменш важлива частина цього дня. Я думав лише про те, що крилами нічного неба, моїй душі був відкритий новий світ спогадів мого дідуся.
“Мій дідусь і його зоряна ніч” Це було вечірнє свято на селі, коли мій дідусь забирав мене на площу, щоб побачити вогняне шоу. Я завжди любив його глибокий голос, коли він розповідав історії про минуле, але цього разу щось було інакше. По дорозі на площу він раптом замовк і перестав казати, натомість він просто тихо … Read more