Мені не знайомо, як виглядає війна, але я відчуваю її віддзеркалення на кожному кроці моєї рідної землі.
Кожен день приніс мені нові вісті про загиблих воїнів та мирних мешканців. Але сьогоднішній день відрізнявся. Я зіткнувся з військовим, якому не вистачало сил дійти до ближчого загону.
Подивившись у його втомлені очі, я зрозумів, що навіть найсильніші духом можуть зазнати поразки в цій безжалісній війні. Легко було б обійти його стороною, але щось в мені відчувало потребу допомогти.
Не було часу витрачати, тому я підійшов до нього і простягнув руку. Йому було важко навіть піднятися, але ми разом кралися вперед, уникнувши поглядів погрожуючих хмар війни.
###
Під час нашого мовчазного переходу через поле бою, я почав розуміти, що це був не лише акт милосердя, а й спосіб побороти свої власні страхи. Йому не довіряли, йому допомагали. Він був не тільки борцем за свободу, але й натхненням для інших.
###
У нас не було часу розмовляти, але у моїй душі народжувалося відчуття пишної гордості за кожного героя цієї війни, яка залишалася вічною в наших серцях. На цей момент ми були не лише двома незнайомцями спільною метою, ми були одним народом, який бореться за свої ідеали.
###
Дійшовши до безпечної зони, я остаточно розірвав своїй новому другові, вдаривши йому в долоню. Зітхнувши від полегшення, він посміхнувся мені, і ця посмішка була досягненням, яке варте усіх жертв, які ми протягнули.
###